Городище (Боратинская сельская община)
| Село | |
| Городище | |
|---|---|
| укр. Городище | |
| 50°42′26″ с. ш. 25°15′36″ в. д. | |
| Страна |
 Украина |
| Область | Волынская |
| Район | Луцкий |
| Община | Боратинская сельская |
| История и география | |
| Основан | 1577 |
| Площадь | 0,754 км² |
| Высота центра | 201 м |
| Часовой пояс | UTC+2:00, летом UTC+3:00 |
| Население | |
| Население | 841 человек (2001) |
| Плотность | 1115,38 чел./км² |
| Цифровые идентификаторы | |
| Телефонный код | +380 332 |
| Почтовый индекс | 45644 |
| КОАТУУ | 0722881701 |
| КАТЕТТО | UA07080030080013164 |
  Городище  Городище |
|
Городи́ще (укр. Городище) — село в Боратинской сельской общине Луцкого района Волынской области Украины.
Код КОАТУУ — 0722881701. Население по переписи 2001 года составляет 841 человек. Почтовый индекс — 45644. Телефонный код — 332. Занимает площадь 0,754 км².
Литература
- Чайка Р. М. Обследование древнерусских памятников на Волыни // Археологические открытия 1972 года. — М.: Наука, 1973. — С. 346—347.
- Панишко С. Городища “motte and bailey” як перші лицарські двори Волині (укр.) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 16. — С. 205—215. Архивировано 14 июля 2020 года.
- Баюк В. Пам’ятка археології Городище І коло Луцька: спроба комплексного аналізу досліджень (укр.) // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2018. — Вип. 22. — С. 328—339. Архивировано 7 марта 2020 года.
- Kamińska M. Grody południowo-zachodniej Rusi w okresie od 1240 do 1340 r. w świetle źródeł archeologicznych i historycznych : praca doktorska (пол.). — Kraków: Instytut Archeologii Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2020. — S. 1176—1177.